З початком війни в Україні, а також через часті відключення електроенергії, попит на альтернативні джерела енергії, зокрема на сонячні панелі та вітрогенератори, значно зріс. Однак, чи є реальна вигода від їх встановлення, особливо коли відключення електрики більше не є такою серйозною проблемою? Експерт з енергетики Вадим Демченко ділиться своїм баченням щодо перспектив домашніх сонячних станцій у 2025 році.
Навіть за стабільного електропостачання, встановлення сонячних панелей та вітрогенераторів може принести певні переваги. Зокрема, це: економія на споживанні енергії, власне виробництво енергії дозволяє знизити витрати на електроенергію, особливо в умовах, коли тарифи на електрику можуть зрости. Енергетична незалежність. Маючи власну генерацію енергії, ви зменшуєте залежність від державних постачальників та отримуєте страховку від майбутніх відключень або аварій. Екологічність. Хоча сонячні панелі та вітрогенератори не викидають вуглекислий газ під час експлуатації, питання їхнього виробництва і утилізації залишається спірним. Виробництво панелей, зокрема в Китаї, пов’язане з великими викидами, а утилізація старих панелей ще не має належного вирішення. Ще однією важливою перевагою було отримання доходу від “зеленого тарифу” — оплати за надлишок виробленої енергії, який постачався в загальну мережу. У 2025 році ставка “зеленого тарифу” для нових домашніх станцій становитиме близько 5,86 грн/кВт-год. Однак ця вигода вже почала зменшуватися. Через нестабільні виплати, затримки з боку держави та зниження тарифів, “зелений тариф” не є такою вигідною інвестицією, як раніше. Виплати за “зеленим тарифом” вже зараз нерегулярні, а борг держави за ці виплати перевищує 22 мільярди гривень. Через високі ціни на обладнання, ризики пошкодження під час війни, а також невизначеність у виплатах за “зеленим тарифом”, термін окупності для домашніх сонячних станцій може зрости до 20-24 років. Це порівняно з терміном служби самих станцій, що ставить під сумнів економічну доцільність такої інвестиції.
Техніко-економічне обґрунтування для станції потужністю 10 кВт: вартість обладнання та монтажу: 12 000 $ (480 000 грн). Річна генерація: 9 000 кВт-год (у реалістичному сценарії). Економія на власному споживанні: 6 772 грн/рік. Дохід від продажу в мережу (за “зеленим тарифом”) (після затримок): 28 489 грн/рік. Обслуговування: 14 400 грн/рік. Чиста річна вигода: 20 861 грн/рік. Враховуючи всі ризики, включаючи можливі пошкодження обладнання під час війни, термін окупності значно збільшується. Це означає, що навіть за оптимістичними прогнозами, сонячна станція стане економічно доцільною лише через багато років.
Одним з найбільших ризиків є пошкодження панелей внаслідок військових дій, таких як потрапляння осколків чи інші руйнування. Заміна або ремонт може значно підвищити витрати, що, в свою чергу, збільшить термін окупності. Крім того, існує ймовірність, що “зелений тариф” буде знижений або зовсім скасований, що ще більше ускладнить економічну вигоду від таких інвестицій. У багатьох країнах ЄС та США перехід до схем net metering (коли надлишки енергії зберігаються на рахунку і знижують майбутні витрати) стає основною тенденцією. Це означає, що акцент у цих країнах робиться не на продажу надлишків за завищеними тарифами, а на економії та енергетичній незалежності.
Установлення сонячних панелей та вітрогенераторів може бути вигідним для зниження витрат на електроенергію та досягнення енергетичної незалежності. Однак в умовах високих цін на обладнання, ризиків пошкодження та нестабільності “зеленого тарифу”, інвестиції в такі системи можуть бути довгостроковими і не настільки вигідними, як це здається на перший погляд. Тому перед тим, як приймати рішення про встановлення альтернативних джерел енергії, важливо ретельно прорахувати всі можливі ризики та вигоди.
