На другій інавгурації Дональд Трамп проголосив себе «миротворцем», обіцяючи відновлення стабільності в глобальних відносинах. Однак, всього через кілька місяців його президентство опинилося в епіцентрі низки криз, що ставлять під питання здатність адміністрації ефективно вирішувати глобальні конфлікти.
У найближчі місяці Трамп зустрінеться з трьома «гарячими» війнами, холодною війною, потенційною війною та торговою війною. Усе це на фоні зростаючих внутрішніх і зовнішніх проблем, які серйозно підірвали економічну міць і стратегічну стабільність Америки. Найбільш очевидною та важливою для міжнародної безпеки є війна в Україні. Трамп спочатку був впевнений, що конфлікт можна швидко припинити, застосувавши санкції проти Росії та змусивши Україну відмовитися від амбіцій повернення своїх втрачених територій. Однак максималістські цілі Володимира Путіна, а також його впевненість у поступовій перемозі, ускладнили досягнення мирного врегулювання. Зараз Трампу доведеться прийняти важливе рішення: посилити тиск на Росію за допомогою економічних санкцій і військової підтримки України, чи дозволити війні йти своїм чергом. Перший варіант зажадає більшого військового залучення та може призвести до значних наслідків для європейської безпеки, тоді як другий варіант поставить під загрозу стабільність у Європі та безпеку НАТО.
Наразі США активно втягнуті в конфлікт на Близькому Сході, завдаючи удари по хуситах у Ємені, однак ці дії не дають результату в стримуванні їхнього впливу. Паралельно із цим Ізраїль розпочав нову військову кампанію проти ХАМАСу в Газі, сподіваючись на остаточну перемогу. Проте ці війни можуть бути лише прелюдією до більш масштабного конфлікту з Іраном через його ядерну програму. Трамп, зіткнувшись із вибором між мінімалістським підходом (просто утримати Іран від створення ядерної зброї) і більш амбітними цілями (повне знищення іранської ядерної програми), опиняється на порозі серйозної дилеми. Якщо угоду з Іраном не буде досягнуто до середини літа, йому доведеться вирішити, чи давати дозвіл на військові дії для стримування Тегерана. Окрім гарячих конфліктів, Трамп також вступає в нову фазу холодної війни з Китаєм. На початку його другого терміну Пекін сподівався на досягнення великої угоди з США, однак зараз відносини між країнами стали значно більш напруженими. Китай заявляє, що готовий боротися до кінця, і ситуація з Тайванем стає дедалі більш небезпечною. Трамп має вибір: чи слід демонструвати слабкість у комерційній суперечці, чи посилити конфронтацію з Китаєм. Кожен з цих варіантів несе ризики для економічної стабільності та глобальної безпеки. Торгова війна, яка активно розвивається між США та іншими країнами, є ще однією важливою проблемою для Трампа. Вже на початку квітня він переніс введення найвищих тарифів на товари з багатьох країн, за винятком Китаю. Це могло бути лише тимчасовим рішенням, і важливо, чи вдасться йому укласти стабільні торгові угоди або, принаймні, знизити рівень напруженості на світовому ринку. Усіх цих викликів Трамп зустрічає в умовах, коли внутрішня ситуація в США далека від ідеалу. Економіка, яка зазнала серйозних потрясінь, знаходиться в рецесії, а альянси країни, зокрема в межах НАТО, підриваються через непередбачувану зовнішню політику Трампа. Його дії ставлять під питання здатність США управляти глобальними кризами.
Крім того, нездатність команди Трампа належно управляти ситуацією в Пентагоні та Раді національної безпеки ще більше ускладнює ситуацію. Чи зможе Трамп взяти ситуацію під контроль і уникнути глобальних катастроф, вирішиться найближчими місяцями.
